Як навчити дитину множити в ігровій формі

Багато хто з нас може пригадати, як у шкільні роки намагався зазубрити таблицю множення. Однак у наші дні навчання множення вже не складається із зубріння. Перш ніж вивчити з дитиною таблицю множення, необхідно розвинути її здатність візуалізувати процес, який відбувається, коли два числа множаться одне на інше.

Ознайомлення дітей із множенням починається ще до школи, що іноді дивує батьків, оскільки багато хто з них думає, що множення як поняття викладається в початковій школі. Насправді з основами розуміння множення знайомлять ще в дитячому садку.
Ігри на множення для дітей віком 5–6 років
Якщо вашій дитині 5–6 років, вам треба зосередитись на моделюванні однакових груп або рядів предметів. Слово «група» при цьому використовується, щоб описати набір предметів. Здатність «бачити» групи дуже важлива для дітей. Спробуйте використовувати ці вправи, щоб закріпити в них розуміння даного поняття:

• Прикрашання кексів – діти в цьому віці часто люблять допомагати на кухні. Спечіть кекси й попросіть дітей прикрасити кожний з них чотирма драже або льодяниками: «Ось перший кекс, на ньому чотири льодяники – це перша група льодяників, ось друга група з чотирьох льодяників на другому кексі» й т. п. Для наочності ви можете прикрасити кекси льодяниками різних кольорів: один кекс зеленими, інший – червоними.
• Намисто з кольорових кукурудзяних пластівців – дітям необхідно нанизати на нитку кукурудзяні або фруктові пластівці в такому порядку: 1 білий, 2 зелених, 3 синіх, 4 червоних, 5 жовтих, 6 білих. Потім діти по черзі кидають ігрові кубики і з'їдають кількість пластівців з намиста, що випала на кубиках. Переможцем стає той, хто першим з'їсть все намисто.

​Ігри на множення для дітей віком 7–8 років
Діти віком 7–8 років рахують одиницями, двійками, п'ятірками й десятками за допомогою ритмічних патернів. Вони дізнаються, що сукупність певних об’єктів, яка розглядається як одне ціле, називається множиною. Ваша дитина також почне розуміти, що три групи із двох предметів це те саме, що дві групи із трьох предметів, але виглядають вони по-різному.

• Лоток для кубиків льоду – коли ви наповнюєте водою лоток для кубиків льоду, використовуйте цю можливість, щоб дитина практикувала рахунок маленькими групами та знання множини. Попросіть її порахувати, скільки кубиків льоду ви збираєтесь виготовити, тобто скільки їх міститься у цьому лотку. Якщо вона починає рахувати кожну клітинку по одній, попросіть її рахувати за кількістю заглиблень у кожному ряду – зазвичай заглиблення розташовані по два в ряд.
• Картонний лоток для яєць – використання картонного лотка для яєць дозволяє практикувати поняття множини та рівних рядів. Використовуючи фішки або родзинки в заглибленнях лотка, можна придумати різні результати множення.
• Намистини або малюнки – використовуйте вироби як спосіб мотивації дітей на засвоєння рахунку маленькими групами й бачити певні закономірності та елементи й форми, що повторюються. Збирайте листя в саду, нанизуйте намистинки. Вирізайте картинки із журналів і наклеюйте їх у певній послідовності й застосовуючи принцип множини.
• Годування домашніх тварин – якщо у вас є кілька домашніх улюбленців, це чудово. Якщо ви хочете дати по два смаколики кожному улюбленцю (собаці й кішці), скільки всього смаколиків треба приготувати?

​Ігри на множення для дітей віком 9–10 років
Діти 9–10-ти років знаходяться на етапі запам'ятовування таблиці множення й розуміння того, як числовий вираз можна використовувати для уявлення множення. Вони рахують трійками, четвірками, шістками, сімками, вісімками й дев'ятками та вчать таблицю множення до 9 × 10. Це той вік, коли домашні завдання на знання таблиці множення часом перетворюються на жах.

• Спів або римування – вивчення таблиці множення за допомогою співу або кумедних рим допомагає тим учням, які краще сприймають інформацію на слух.
• Вигадані персонажі – таблицю множення можна вчити за допомогою малювання, розмальовок або колажів; попросіть дітей придумати різних фантазійних героїв, які відповідають числовим виразам, названим вами. Наприклад, 7 × 3, 7 × 5 – ваша дитина малює сім істот із трьома очима в кожної та сім істот, у кожної з яких по п'ять рук! Це веселий і наочний спосіб навчання.
• Картки з історіями – розкажіть дітям кумедну історію й попросіть їх записати відповідні числові вирази. Наприклад: «Я шукав місце для паркування біля торгового центру. Я проїхав поруч 1, 2, 3, 4 і 5-го рядів, які були заповнені машинами. Я виявив, що в кожному ряду стоїть по десять автомобілів. У шостому ряду я припаркувався на останнє місце». Числовий вираз повинен бути таким: 6 × 10 = 60. Це розвиває навички усного аудіювання та візуалізації й допомагає адаптувати математику до реального життєвого досвіду.

​Ігри на множення для дітей віком 11–12 років
Діти у віці 11–12 років вміють множити три- й чотиризначні числа на однозначне число, а також множать тризначні на двозначні числа. У цьому віці потрібне точне знання таблиці множення, оскільки учні повинні мати достатній рівень автоматизму при множенні, що дозволяє їм перейти до оволодіння навичками вирішення завдань.

• У школі дітям надається багато можливостей для написання числових виразів (певних алгоритмів). Багато помилок у цьому віці відбувається не через нездатність дитини зрозуміти математичні принципи, а через неправильне написання числових виразів і алгоритмів і плутанину в шпальтах і значеннях. Ось чому у цій справі повинна застосовуватись охайність і старанність. 
• Деревовидні діаграми – це чудовий спосіб допомогти дітям уявити можливості застосування їх знання множення. Наприклад, у кафе Петро може замовити бутерброд або рол і вибрати як начинку шинку, курку, вегетаріанський салат або сир. Скільки різних комбінацій є в Петра?
• Повторення способів множення – учні, які впевнено напам'ять вивчили таблицю множення, можуть зіштовхнутись із проблемами на даному етапі множення і, можливо, їм буде треба пригадати вдома такі способи розв'язання завдань, як 14 × 6 – це десять шісток плюс чотирьох шістки.
• Текстові завдання та написання алгоритму – вам не варто сидіти з дитиною за домашнім завданням протягом тривалого часу, особливо якщо вона цього не хоче. Якщо дитина відкидає вашу допомогу, просто скажіть їй: «Я поставлю тобі одне запитання й залишу у спокої, якщо ти правильно напишеш і вирішиш алгоритм». Використовуйте реальні життєві контексти. Наприклад: «У класі 28 дітей, а паралельних класів чотири. Вартість путівки у шкільний табір становить 47 у. о. Скільки грошей буде зібрано, якщо путівки оплатять лише 65 дітей?». Подібні запитання можуть підказати, з якою частиною процесу дитина не справляється.