Уроки спортивної поведінки для дітей

«Спорт не формує характер. Він його розкриває», –
Хейвуд Хейл Броун, письменник і спортивний коментатор.

Ніхто не любить програвати. Усі хочуть здобувати перемогу, але щоразу, коли команди або діти зустрічаються у грі чи змаганні, хтось повинен програти.

Коли хлопчики й дівчатка починають займатись юнацьким спортом, їм важливо оволодіти азами спортивної поведінки – однією з головних причин участі дітей у командних видах спорту. Адже хороша спортивна поведінка пов'язана з дисципліною, повагою, контролем над собою, витримкою й дотриманням правил.
Вміти гідно зазнавати поразки нелегко, і навчити цього інколи досить складно. Але, прищеплюючи дітям основи правильної спортивної поведінки, роблячи це в ранньому віці, ви налаштуєте їх на досягнення успіху далеко за межами спортивного майданчика.

• 1. Поважай правила гри. Правила сприяють досягненню високої мети. Вони призначені для того, щоби гра була чесною та приносила задоволення, а гравці перебували в безпеці.
• 2. Стався до інших так, як хочеш, щоб інші ставились до тебе. Казати образливі слова своїм суперникам – означає проявляти неповагу до них, до гри, яку ви любите, й навіть до своїх товаришів по команді. Не вступай у запеклі галасливі суперечки, не варто витрачати час на порожні розмови.
• 3. Поважай не тільки своїх товаришів по команді, а й суперників. У командній грі немає поняття «Я». Також важливо не принижувати й не ображати іншу команду, незалежно від того, гірше вона чи краще.
• 4. Поважай тренерів і суддів. Тренери й судді задають напрямок гри. І батьки, і члени команди в разі незгоди з тренером повинні висловлювати свої аргументи виключно шанобливо й конфіденційно.
• 5. Завжди грай чесно. Перемога, здобута нечесним шляхом, не приносить і сотої частки тієї радості, яку дає заслужена перемога.
• 6. Приймай рішення тренерів і суддів без міркувань і суперечок. Сперечаючись із суддею про його рішення, ти лише даремно витрачаєш свою енергію. Так, суддівські помилки трапляються, але гравець повинен знати, що гра складається з усіх ігрових моментів і рішень від початку до кінця, а не лише зі спірних рішень суддів. Гравець з хорошим спортивним характером і правильною поведінкою може засмутитись і бути незадоволеним, але, незважаючи на це, він усе-таки підтримує товаришів по команді, особливо тоді, коли вони роблять помилки.
• 7. Вибачай собі помилки й не випадай з гри. Помилки – це частина людської натури. Приймай їх і концентруйся на змаганні, а також на тому, щоб у час, що залишився, проявити себе гідно й якнайкраще.
• 8. Кажи «дякую». Кажи своїм тренерам, суддям, помічникам і батькам, наскільки сильно ти цінуєш той час і ті зусилля, які вони вклали у спорт.
• 9. Перемагай без зловтіхи. Якщо гравець перемагає суперника, він здобуває перемогу, але жодним чином не повинен при цьому зловтішатися, принижувати або недооцінювати його зусилля.
• 10. Програвай з гідністю. Бери на себе відповідальність за свої поразки. Якщо ти звинувачуватимеш в них іншу команду, членів своєї команди, погоду або суддів, у наступній грі тобі буде так само важко, і ти не зростеш у своїй майстерності ні на крок.

​Важливо пам’ятати, що спорт приносить задоволення лише тоді, коли діти насолоджуються самим процесом гри, а не націлені виключно на кінцевий результат.