В університет — за новими правилами. Що треба знати абітурієнтам?

Отже, що потрібно знати і до чого бути готовими цьогорічним вступникам?


Щороку умови прийому до вищих навчальних закладів в Україні зазнають змін, абітурієнти в ролі першопроходців випробовують оновлені правила гри вступної кампанії. 2016 рік не став винятком. Міністерство освіти і науки України підготувало своєрідний подарунок цьогорічним вступникам — повноцінний перехід на електронну систему подачі документів, оновлений перелік спеціальностей, а також зміни в механізмі розподілу державних місць тощо.

Оновлені спеціальності
Вступна кампанія розпочинається набагато швидше окреслених міністерством дат прийому документів, адже перш ніж йти з наміром вступу до тих чи інших вищих навчальних закладів, абітурієнтам потрібно визначитися з майбутнім фахом. Цього року вступникам варто ретельніше, аніж торік, вивчити перелік спеціальностей кожного конкретного вишу, адже він зазнав певних змін. Деякі спеціальності зникли з переліків вишів, натомість увійшли до складу інших, інші ж, навпаки, відокремилися. Наприклад, замість трьох напрямів підготовки «журналістика», «реклама і зв’язки з громадськістю» та «видавнича справа і редагування» вступники побачать одну спеціальність — «журналістика», натомість замість «міжнародної економіки» може бути дві спеціальності — «економіка» та «міжнародні економічні відносини».

— Деякі спеціальності  розширили, деякі змінили назву, а деякі  поділили на декілька. Наприклад, в ІФНТУНГ були два окремі напрями підготовки — «метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка», «приладобудування», тепер це одна спеціальність, яка називається «метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка», — роз’яснює відповідальний секретар приймальної комісії іФНТУНГ Андрій Юрич. — Спеціальність «документознавство та інформаційна діяльність» трансформувалася в «інформаційну діяльність, бібліотечну та архівну справу». Раніше у нас був напрям підготовки «геологія», а тепер він входить у спеціальність «науки про землю». Тож вступникам варто зважати на те, що нині не всі спеціальності лежать на поверхні, цього року вони дещо завуальовані. Втім, переконаний, що для тих абітурієнтів, котрі мають чітку мету навчатися в конкретному виші чи за конкретною спеціальністю, проблем не буде, головне — успішно скласти ЗНО.

Документи — лише через інтернет

Торік кількість електронних заяв від абітурієнтів перевищувала кількість паперових, це було своєрідною особливістю вступної кампанії 2015 року. Мабуть, Міністерство освіти та науки України взяло до уваги цю статистику, тож у нинішньому році традиційна практика подання паперових заяв «з рук у руки» залишиться в минулому, відтепер прийматимуть лише електронні заяви. Винятком є особи, які вступатимуть за результатами іспитів, співбесіди та поза конкурсом, оскільки абітурієнти таких категорій мають підтвердити свій статус відповідними документами. «Ці люди зобов’язані подати паперові заяви, адже потрібно подивитися на їхні документи, з’ясувати, чи дають вони право на пільгу та складання вступних іспитів в університеті. Наразі в електронному форматі зробити це неможливо», — зауважує відповідальний секретар приймальної комісії 2012-2015 років іФНТУНГ Ярослав Штанько.

Основний ризик повноцінного переходу з паперових документів на електронні — чи система спрацює справно, без перебоїв. Крім того, за словами Андрія Юрича, ще багато абітурієнтів та їхніх батьків насторожено ставляться до сучасних інформаційних процесів, більше довіряють традиційній формі подачі документів. Втім, так чи інакше, але інформаційний прогрес диктує свої умови.

— Система електронного вступу — це, безперечно, позитив, тому що вона знімає навантаження з приймальних комісій, — наголошує Ярослав Штанько. — Перехід на електронну систему змушує самих абітурієнтів бути більш відповідальними. Образно кажучи, основне «поле битви» переходить в інтернет. Вступник має зайти на сайт, подивитися перелік спеціальностей, зрозуміти, що собою являє навчальний заклад, який у нього кадровий ресурс та можливості. Це складніше, аніж просто прийти у ВНЗ і поставити працівникам приймальної комісії усі можливі запитання щодо вступу. Не всі абітурієнти готові до відповідального вибору. Звичайно, вже є багато таких одинадцятикласників, які свідомо роблять свій професійний вибір. Цей процес лише розпочинається. Крім того, навчальні заклади не дуже готові до того, щоб доброякісно і, головне, оперативно наповнювати свій інтернет-контент. Проблема полягає в тому, що ще багато університетів в Україні просто не готові до того, щоб бути якісно присутніми в інтернеті. А система електронного вступу якраз накладає на виші зобов’язання максимально інформувати своїх абітурієнтів у мережі, щоб вони могли зорієнтуватися в пропозиціях та прийняти свідоме рішення.

Звичайно, що усвідомлення переходу на електронну систему вступу не відбудеться миттєво і приймальні комісії ВНЗ повинні бути готові особисто працювати з численними вступниками та їхніми батьками, котрі все одно звертатимуться до них з надією отримати відповіді на свої запитання. В іФНТУНГ до такої реальності готуються заздалегідь, планують створити в університеті на час вступної кампанії Центр сприяння подачі електронних заяв. Сюди може прийти кожен вступник, отримати роз’яснення щодо особливостей вступної кампанії, а також доступ до інтернету та можливість подати заявки у всі ВНЗ, де  він хотів би навчатися.

Без поглиблених рівнів

Щоб стати студентами, як і попередніми роками, випускникам потрібно складати зовнішнє незалежне оцінювання. Для участі в конкурсному відборі прийматимуть сертифікати ЗНО з трьох предметів. Українська мова і література залишається обов’язковим тестуванням, другий визначають вищі навчальні заклади, а третій цього року обирають самі вступники з переліку, запропонованого вишами.
Як і торік, сертифікати ЗНО попередніх років втратили свою цінність. Якщо випускники попередніх років планують вступати цього року, то вони повинні скласти тестування 2016 року. Це стосується більшості вступників, хоча деякі категорії вступників згідно із законом можуть складати вступні іспити у ВНЗ. Варто зауважити, що цього року тестування не поділятимуть на два рівні: звичайний та поглиблений.

Спеціальність як орієнтир

П’ять вищих навчальних закладів і три спеціальності в кожному з них — таким було обмеження щодо кількості поданих заяв впродовж кількох останніх років. Щороку в освітньому середовищі точилися дискусії щодо цього. Цього року старі правила гри залишилися в минулому. Незмінним залишається обмеження щодо кількості поданих заяв — 15, втім, тепер їх можна подавати у більш ніж 5 навчальних закладів. Умови прийому передбачають, що кожен вступник має право подати до 15 заяв на 5 спеціальностей. Фактично якщо абітурієнт визначився з однією спеціальністю, то може подавати заяви до 15 ВНЗ. Не виходячи за рамки цих обмежень, він може застосовувати найрізноманітніші пропорції. Втім, це обмеження діє лише на спеціальності, які матимуть місця державного замовлення (так звані профільні). Платна форма не має жодних лімітів у кількості поданих заяв.

«Це примушує абітурієнта спочатку визначитися з фахом, який він хоче опанувати, а вже потім — із навчальним закладом, — роз’яснює Ярослав Штанько. — Схема подачі заяв за спеціальностями передбачає, що вступник чітко знає, який фах хоче опанувати, а от де, в якому навчальному закладі він це робитиме — і є другим важливим кроком у алгоритмі вибору. Українська молодь та їхні батьки ще не зовсім готові до мобільності та вільного вибору, є багато нюансів, у тому числі і фінансових».

Гра в пріоритети

Новинка торішньої вступної кампанії — визначення абітурієнтами пріоритетності заяв — перекочувала до умов прийому ВНЗ 2016 року. Кожну заяву, як і торік, потрібно пронумерувати від 1 до 15, під номером один — спеціальність і  заклад, де абітурієнт найбільше хоче навчатися, а далі — за нисхідною. «Все залежало від того, які заклади обрав вступник, — коментує Ярослав Штанько. — Якщо абітурієнт реально оцінював свої сили і бачив перед собою тільки одну мету — вчитися за державним замовленням, тоді він десь таки  потрапляв на державне місце, якщо, звісно, обирав навчальні заклади з не дуже високим конкурсом, не завищуючи власних амбіцій. Якщо людина мала високий бал, але їй не пощастило і вона обрала спеціальність або навчальний заклад, де конкурс «зашкалював», тоді за всіма пріоритетами «пролітала» і в підсумку проходила лише на платну форму навчання. Знову ж таки система пріоритетів є доброю, але, з другого боку, конкурси в окремих навчальних закладах на деякі спеціальності не дають можливості адекватно оцінити свої сили».

Відповідальний секретар приймальної комісії іФНТУНГ Андрій Юрич зауважує, що торік у зв’язку з цим нововведенням самі працівники приймальної комісії почувалися, як сліпі в темній кімнаті. Було чимало курйозних ситуацій та не надто приємних випадків, коли звичайна неуважність коштувала вступникам бажаного місця на державній формі навчання. Будемо сподіватися, що з огляду на досвід своїх попередників у цьогорічних абітурієнтів є менше шансів наплутати із розстановкою пріоритетів та наробити помилок.

Держзамовлення за новим механізмом
Головною новацією вступної кампанії 2016 року є, безперечно, механізм розподілу державних місць. Згідно з новими умовами прийому державна форма навчання може бути у різних типах ВНЗ: державних, комунальних та приватних. Щоправда реального механізму щодо можливості навчатися за держзамовленням у приватному навчальному закладі поки що немає.

Суть нової моделі держзамовлення в тому, що профільне міністерство визначатиме загальну кількість бюджетних місць за спеціальностями та спеціалізаціями. Своєю чергою, вищі навчальні заклади встановлюватимуть мінімальні та максимальні обсяги вступників, які вони готові прийняти. «Тепер для кожного вищого навчального закладу будуть розглядатися профільні спеціальності, — роз’яснює Андрій Юрич. — Якщо спеціальність для ВНЗ є профільною, він готує пропозиції щодо кількості місць державного замовлення, яке готовий виконати, вказує мінімальне та максимальне значення. Відповідно до поданих пропозицій і фактичної кількості оригіналів документів абітурієнтів, укладають угоду про виконання держзамовлення».

Ярослав Штанько зауважує, що це нововведення змусить кожен навчальний заклад думати не лише про державників, а й про платників, адже до кінця не зрозуміло, які ж спеціальності міністерство визначить для кожного конкретного вишу. Крім того, це загострить конкуренцію між українськими ВНЗ, адже в цих реаліях виживе лише сильніший.

Автоматичний конкурс
Якщо говорити про терміни вступної кампанії, то вони стали значно коротшими. Прийом документів від вступників стартує 11 липня і триватиме до 27 липня, для тих абітурієнтів, котрі проходитимуть творчі конкурси та співбесіди — до 20 липня. і вже 1 серпня університети  оприлюднять список рекомендованих до зарахування на державну форму навчання. До 5 серпня вступники мають подати оригінали документів. «Ця дата є кінцевою, — каже Ярослав Штанько. — Попередніми роками була так звана четверта хвиля зарахування, навчальні заклади добирали абітурієнтів за рейтингом оригіналів, тому що залишалися державні місця. Торік 12 серпня всі ВНЗ мали можливість на вакантні місця держзамовлення добрати тих, хто подавав оригінали. Нинішнього року цього не буде. Людина, яка не подала оригінали до 5 серпня, хоч мала рекомендації на зарахування, на державну форму навчання вже не зможе вступити, принаймні в Україні і в 2016 році. Навчальний заклад має список рекомендованих осіб, які подали оригінали, — цих осіб він і зараховує, решта місць розчиняються в повітрі. Це в принципі за рік-два визначить рейтинг навчальних закладів і їхню конкурентоспроможність краще, аніж будь-які інші рейтинги, соцопитування тощо. Це реальне життя та реальна конкуренція».
Розподіл вступників по ВНЗ з урахуванням їхніх пріоритетів здійснюватиме Єдина державна електронна база з питань освіти. «Конкурс буде автоматичним — це навіть не нововведення, а продовження практики 2015 року, — зауважує Ярослав Штанько. — В цьому разі на систему можуть вплинути хіба що потойбічні сили. Абітурієнти мають усвідомити, що в автоматичний конкурс не може втрутитися ніхто».
Кожні зміни, як правило, мають свої плюси та мінуси. Це твердження стосується й цьогорічних нововведень до вступної кампанії. Ярослав Штанько наголошує на тому, що вони доволі позитивні і реально зможуть вдосконалити вступну кампанію. Негатив полягає в тому, що їх зазвичай упроваджують в умовах дефіциту інформації. Це ж не найкращий спосіб впровадження реформ, особливо тих, які стосуються долі молоді, оскільки виникають можливості для суб’єктивних припущень та трактувань. Втім, наскільки вдалими цьогорічні нововведення виявляться на практиці, побачимо зовсім скоро.